Оголошення
6 грудня 2015 р. о 14.00 год. на староугринівському кладовищі проходитиме захід, приурочений референту пропаганди ОУН Калущини Олексі Перегіняку «Кармелюку», організований працівниками Історико-меморіального музею Степана Бандери, за участі членів староугринівського осередку «Меморіал» ім. В. Стуса та членів староугринівського осередку КУНу.
Під час заходу відбудеться освячення надгробного хреста на могилі підпільника.
Адміністрація музею.
Встановлення символічної могили С. Бандері
Шановні громадяни!
На території історико-меморіального комплексу Степана Бандери проводяться роботи по впорядкуванню символічної могили та встановлення хреста з могили Провідника ОУН Степана Бандери.
Відкриття та освячення могили заплановано на 15 жовтня 2015 р. в 1100 годині.
Роботи проводяться методом народної будови. Запрошуємо всіх небайдужих краян долучитись до цього проекту.
Слава Україні! Героям Слава!
Адміністрація музею.
Для відвідувачів
Шановні відвідувачі,
інформуємо, що 29.06.2015 року музей працюватиме без екскурсоводів.
До відома відвідувачів
До відома відвідувачів музею
2,9,16,23,30 травня
2015 року –
музей працює без послуг екскурсовода.
Адміністрація музею.
Інформативна довідка. Василь Андрусяк
Василь Андрусяк народився 11 (за іншими даними 15) січня 1915 р. в м. Снятин Івано-Франківської області в родині Василя та Євдокії Андрусяків , де крім нього були брат Олександр, сестри Марія і Ганна.
У 1925 р. В. Андрусяк вступив до Снятинської гімназії, де навчався вісім років, до 1933 р. З початку 1930-х р. В. Андрусяк брав участь в діяльності українського «Пласту», «Просвіти», товариства «Сокіл», а з 1932 р. — Юнацтва ОУН. В. Андрусяк разом із друзями активно діяв в протипольських акціях на теренах Снятинщини, за що був заарештований поліцією.
Кілька місяців в 1933 р. перебував у в’язниці в Коломиї, звідки був звільнений рішенням суду в липні того року. Але з гімназії його виключили, і освіту він продовжити не зміг. З труднощами В. Андрусяку вдалося влаштуватися помічником українських адвокатів в Снятині. Разом з тим, В. Андрусяк продовжував брати участь в діяльності українських організацій і згодом очолив місцеве товариство «Сокіл», в якому перебувало...
Статья в газеті
На низку моїх публікацій у газеті «Галичина», які порушують питання встановлення справжніх імен та прізвищ героїв Української Повстанської Армії, відгукнулися люди, які близько контактували з провідниками повстанського руху, і їхнім спогадам, безперечно, маємо довіряти. Якщо після публікації «Курінний «Іскра»: хто він?» було певне затишшя, то коли вийшла стаття «Герої повертаються із забуття», до мене зателефонували кілька осіб, які хотіли уточнити окремі моменти. Це мене дуже втішило, адже, крім наявності документальної бази, це вже другий спосіб розв’язання проблеми. Звісно, таку інформацію потрібно перевіряти, хоча ніхто не застрахований від того, що і в документах того часу не закралися помилки.
І все ж гадаємо, що цією публікацією ми зможемо поставити крапку на питанні походження одного із повстанських командирів, спочатку — сотенного, а пізніше — курінного, що мав псевдо «Іскра».
Спочатку зішлемося на спогади уродженки села Забережжя Богородчанського району Теодозії Федорів 1927 р. н., що у підпіллі мала псевдо «Голубка». Вона була зв’язковою...
12.04.2015
Шановні відвідувачі, ставимо всіх до відома, що 12.04.2015 року наш музей буде закритий.
Конференція 05.03.2015 р.
Запрошуємо дослідників, істориків та науковців, які займаються дослідженням періоду національно-визвольної боротьби під проводом ОУН УПА взяти участь у науково-практичній конференції на тему:
" Полковник УПА –
Василь Андрусяк-“Грегіт”:
до сторіччя з дня народження "
До 23-ої річниці незалежності…
До 23-ої річниці незалежності…
“Ти одна і неподільна, Україно моя вільна!”, під такою назвою пройшли урочистості в Старому Угринові, присвячені 23-ій річниці незалежності України. Такого тривожного і разом з тим героїчного року історія нашої незалежності ще не знала. Події, що відбуваються в Україні вже майже десять місяців заставили кожного задуматись, відчути ціну власної самостійності, миру та спокою. Вони засвідчили, що українці готові життя своє віддати, щоб нарешті здобути таку омріяну незалежність. Скільки їх, тих, хто уже став минулим нової історії України? Чи готовий хтось зараз назвати кількість тих, хто вже не зможе повернутися до рідних і близьких? Наш обов’язок пам’ятати їх, пам’ятати події, які привели до таких масових жертв. Пам’ятати і шанувати.
День музеїв
18 травня колектив Історико-меморіального музею Степана Бандери, в рамках святкування свого професійного свята, організав поїздку до Скиту Манявського.
|
|
