Давно мріяла познайомитись із легендарним сотенним УПА Мирославом Симчичем.

І ось нещодавно трапилася така нагода. «УМ» уже писала про цю людину, і не раз, але бути в Коломиї і не відвідати Симчича — цього собі не пробачила б.

Ніна РОМАНЮК

Історія про повстанські криївки УПА. Варто знати.

Одним із багатьох феноменів боротьби українських повстанців за власну державу були так звані «схрони» або, як казали самі повстанці,«бункри» чи «криївки». У спорудженні цих об’єктів вояки УПА виявили неабиякі технічний рівень і кмітливість.

Відзначаємо чергову річницю з дня народження Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. Напевно немає сьогодні, в час війни за незалежність і соборність, більш звеличуваної і більш засуджуваної постаті в новітній українській історії, ніж Степан Бандера. В ці дні замислюємося, чому так є, чому в одних постать Провідника ОУН викликає захоплення і прагнення наслідувати, а в інших – панічний страх і ненависть.

Німецький журналіст Гоппе у ефірі радіостанції міста Кельн взяв інтерв’ю у лідера ОУН Степана Бандери. Сталося це у 1954 році. Публікуємо повну версію цієї розмови.

На початку літа 1945-го року загін НКВС рейдував у верхів’ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і криївки повстанців. У лісі совєти натрапили на ведмедицю з малям. Коротка черга і чекісти вже смакували ведмежатиною, нашвидкуруч спеченою на вогні. Гуцули, до речі, ведмежого м’яса не їдять через одвічне табу. Перелякане ведмежа втекло. Його ніхто й не переслідував. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа, що жалісливим скавулінням кликало матір, знайшла у лісі повстанська боївка «Хмари».

Історія загибелі підпільників Карпатського крайового проводу Організації Українських Націоналістів в бою з карально-репресивними органами радянської окупаційної влади 18 листопада 1950 р. в урочищі Глибокий потік.

15 вересня 1959 року був ліквідований Степан Бандера – український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.

Кожен із членів ОУН і УПА чітко усвідомлював, що воюючи за державну незалежність на нього чекає певна і неминуча смерть. Тому слова  Бандери до членів Великого Збору ОУН, які обрали його в 1955 р. Головою Проводу ЗЧ ОУН, видаються цілком логічними: «Я приймаю Ваш вирок смерті». Він, як і сотні тисяч його соратників, бажали такої смерті, яка б у свою чергу породжувала все нових борців та сприяла подальшій боротьбі національно-визвольного руху.

В’язень радянського ГУЛАГу та учасник Норильського повстання Іван Несторович Кульчицький упродовж десяти років очолював Калуську станицю Братства вояків УПА. Помер на 81-му році життя і похований у Калуші.

Ця стаття, написана невдовзі після вбивства Провідника ОУН Степана Бандери, окреслює шлях українців до власної державності. Не шлях угодовства і крутійства, не шлях лжі і зради, не шлях капітуляції й пристосуванства, а лише переможний єдино правильний шлях безкомпромісової принципової боротьби. Цей шлях проповідував і ним ішов Степан Бандера. Цим шляхом сьогодні маємо йти і ми.

Дмитро Донцов

Наша кнопка:



<a href="https://bandera.if.ua/" target="_blank"><img src="https://bandera.if.ua/ImgEngine/museum-bandera.gif" alt="Історико-меморіальний музей Степана Бандери" width="88" height="31" border="0"></a>