Науково-практична конференція Полковник УПА – Василь Андрусяк – “Грегіт” |
Уже традиційно, 5 березня в приміщенні конференційного залу Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові зібралося чимало гостей, щоб взяти участь у науково-практичній конференції“Полковник УПА – Василь Андрусяк – “Грегіт”: до сторіччя з дня народження”, приуроченої 65 річниці загибелі головнокомандувача УПА, Провідника ОУН в Україні, Героя України – Романа Шухевича. На захід прибули краєзнавці та науковці району і області, а також представники різних політичних та громадських організацій.
На конференції було висвітлено матеріали, підготовлені на основі нових архівних досліджень та спогадів учасників національно-визвольних змагань. Місцевий парох о. Ярослав Мельничук разом з присутніми, поминальною молитвою згадав усіх тих, хто в ті нелегкі часи віддав своє життя за суверенне існування та розквіт українського народу, а з ініціативи завідувача Історико-меморіального музею Степана Бандери Степана Лесіва їх було вшановано хвилиною мовчання... |
Дата публікації: 16.03.2015 | Кількість переглядів: 4834 | Детальніше... |
До 71-ої річниці утворення УПА |
До 71-ої річниці утворення УПА
Десь там далеко на Волині…
71 рік назад, в далекому 1942-ому, на Волині була створена перша сотня Української Повстанської Армії. Вже понад 20 років в Старому Угринові, що на Калущині, традиційно збираються громадськість, представники влади, художні колективи, школярі, місцеве населення, гості та запрошені, щоб відзначити чергову річницю створення УПА. Це свято спогадів. Ми згадуємо і вшановуємо тих, хто в ті складні часи навіки перейшов межу життя, але в людській пам’яті та на сторінках нашої історії живі і житимуть вічно, вклонитися тим, хто не дивлячись на пережиті роки, на пройдені нелегкі шляхи, ще може приїхати на такі зустрічі. Жодного разу святкування не проходило без представників Калуської станиці братства вояків ОУН-УПА. |
Дата публікації: 14.10.2013 | Кількість переглядів: 5237 | Детальніше... |
Григорій Перегіняк. Перший сотенний УПА з Старого Угринова. |
Цьогоріч минає 70 років як у бою з гітлерівськими загарбниками загинув сотенний першої сотні УПА Григорій Перегіняк–“Коробка”. Символічним і знаковим є той момент, що земляк Степана Бандери, залучений ним до роботи в ОУН, гідно продовжив боротьбу зі зброєю в руках. На заклик організації він пішов на Волинь творити перші військові відділи Української Повстанської Армії. Подамо до уваги читачів короткий життєпис українського воїна.
Народився Григорій 7 лютого 1910 року в селі Угринові Старому Калуського повіту в селянській родині Перегіняка Микити та Марії, з дому Савчук.
Передчасна смерть батька, Микити Перегіняка, осиротила малого Гриця. З юних літ важко працює, виконуючи всю чоловічу роботу по господарству.
Початкову освіту здобув у місцевій сільській школі. Продовжити навчання не було змоги через важке матеріальне становище. З цієї причини змушений був наймитувати у заможних господарів. Згодом пішов учнем до місцевого коваля. Через кілька років, освоївши ковальське ремесло, став працювати самостійно.
Молодість Григорія проходила в той час, коли син місцевого пароха о. Андрія Бандери – Степан, активно займався просвітницькою роботою на Калущині, і в селі зокрема. Це підтверджує цікавий документ, що зберігся в архіві Львова, куди передані документи по діяльності Пласту. В ньому Степан Бандера просить звільнити його від участі в інструкторському таборі, оскільки зайнятий громадською працею в селі. У проханні про звільнення Степан пише: “Цілі вакації (канікули – прим.) був зайнятий працею в читальні і кооперативі в селі Угринові Старім коло Калуша. Село це цілком спало до 1925 р. В читальні не було жодної діяльності, кооперативи не було взагалі. Щойно по вакаціях 1925 р. підписаний [прим. –С.Бандера] дав 1-у аматорську виставу, в 1926 р. заложив театрально-співоцький гурток, а в 1927 р. – кооперативу, тепер закладаю Луг. В селі немає нікого, щоб зайнявся цею працею, тому підписаний мусів бодай на вакації посвятитися цій справі. В тій самій цілі не записувався в році 1927–1928 на Університет та залишився в селі. З тої причини не може взяти участи в сьогорічному таборі,... бо коли б лишив розпочату працю на довший час, то опісля годі було б зібрати... |
Дата публікації: 17.02.2013 | Кількість переглядів: 6358 | Детальніше... |
Штрихи до портрету Романа Шухевича. |
Штрихи до портрету Романа Шухевича.
Із спогадів друзів, близьких та соратників по боротьбі.
Хто зберіг любов до Краю
І не зрікся роду
Той ім’ям не вмре ніколи
В спогадах народу.
О. Олесь
Рід Шухевичів належав до знаних галицьких родів, які багато прислужилися культурному і національному розвитку Галичини. Зупинимось на одному із представників цієї родини – Романові Шухевичу, славному патріоту, вояку, командиру УПА, який все своє свідоме життя присвятив боротьбі за державність України.
В історії кожного народу є герої, які заслуговують повагу, шану, визнання. До таких беззаперечно належить Роман Шухевич. Як відомо спогади, особливо які писані в часі, подають образ людини, її вчинки, поведінку, риси характеру дещо в зміненому, гіперболізованому вигляді. Тому будемо намагатись подати певні факти з життя під таким кутом зору, щоб якнайбільше висвітлити постать Провідника Романа Шухевича різнопланово та об’єктивно. |
Дата публікації: 15.02.2013 | Кількість переглядів: 7323 | Детальніше... |
Трагічна доля Оксани Бандери |
Трагічна доля Оксани Бандери.
22 грудня виповнилося 95 років з дня народження Оксани Бандери, сестри Провідника Організації Українських Націоналістів. Міцна духом жінка 48 років на сибірських мерзлотах виношувала мрію – побачити рідну домівку та вільну Україну. |
Дата публікації: 24.12.2012 | Кількість переглядів: 5553 | Детальніше... |
До 70-річчя проголошення Акту відновлення української державності |
Далекого 30 червня 1941 року у будинку Львівської «Просвіти» Ярослав Стецько зачитав Акт відновлення української державності.
Національно свідома частина активної української молоді об’єднана ОУН під проводом Степана Бандери, об’єднана в три Похідні групи, які налічували більше 5 тис. осіб, мала на меті своїми рішучими діями творити українське державне життя. Для керівництва було створене з представників більшості українських політичних партій та організацій Українське Державне Правління (УДП). Всі оці починання були схвально сприйняті українською громадськістю та благословенні відповідними Пастирськими листами. |
Дата публікації: 11.07.2012 | Кількість переглядів: 5988 | Детальніше... |
«Вмираю, замучена, помстіть!..» |
Історія українського жіноцтва знає безліч прикладів, коли жінки нарівні з чоловіками ставали до лав захисників рідної землі і, проявляючи героїзм й мужність, були невмирущими взірцями для прийдешніх поколінь. У сузір’ї славних імен жінок-борців за відновлення Української Самостійної Соборної України почесне місце належить Ользі Басараб з родини Левицьких. ЇЇ ім’я стало відоме широкому загалу в один день і в дуже трагічний спосіб – її тіло, після довгих катувань, було знайдене повішеним в ніч з 12 на 13 лютого 1924 року у камері львівської в’язниці Бригідки.
Ольга Басараб народилась 1 вересня 1889 року в с. Підгороддя на Рогатинщині у родині священика Михайла Левицького. Як пригадував брат Олі, Северин Левицький... |
Дата публікації: 10.02.2012 | Кількість переглядів: 6613 | Детальніше... |
Григорій Перегіняк – командир першої сотні УПА |
Героїчне минуле нашого народу уже неодноразово приводило нас до переліку імен тих, які поклали своє життя на жертовник нашої незалежності, які своєю відданістю та незламністю послужили прикладом тисячам українців, що прагнули бачити свою державу незалежною.
Григорій Перегіняк. Серед односельців його ще часто називали Гриць, «Борсук». Народився Гриць 7 лютого 1910 року в Старому Угринові що на Калущині. Уже з раннього дитинства Гриць змушений був працювати, адже після смерті батька він залишився один із мамою. Мама все своє життя була сільською служницею. Щоб утримувати сина, вона важко працювала і малий Гриць часто наймався до заможних односельців. Пізнаючи всі перепитії життя, юнак навчається ковальського ремесла у місцевого майстра і згодом стає незалежним ковалем. В селі усі його знали як порядного і совісного ремісника, за що і поважали. Ковальська справа загартувала юнака фізично, а на формування світогляду впливає діяльність Бандери в рідному селі, і уже в 30-х роках він вступає в ряди ОУН.
Якось, чекаючи на замовлення, один із жителів села розповідав Грицю про солтиса-поляка, який дозволяв собі різні безчинства. Отримавши свій виріб, той пішов, не звернувши уваги на молодого коваля, на те, як його розповідь вразила юнака, почуття кривди в якого було надзвичайно загострене. Сільського війта, польського угідника Ільківа, якого в селі ще називали Хрущем, Гриць вирішив убити. Смерть його застала у власному будинку від кулі, випущеної із переробленого, вкороченого Грицем, кріса.
(В ті дні Гриць хворів і про це знали кілька односельців.) Повернувшись додому, Гриць ще довго не міг себе опанувати, заснути. Прийшов до тями, щойно побачивши перед собою двох поліціянтів із кількома сусідами. Його стан та свідчення сільських газдів переконали поліціянтів в тому, що Гриць не міг вбити солтиса. Залишившись сам, він зрозумів, що для нього все скінчилось досить таки добре.
Уже через кілька днів стало відомо, що поляки арештували сільського хлопця, який до цього вбивства причетним не був. Гриць сам добровільно зголосився до... |
Дата публікації: 10.02.2012 | Кількість переглядів: 6244 | Детальніше... |
Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю – «Єфрема» |
Степан Слободян-«Єфрем» – постать, яка посідала чільне місце у національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА. Займав відповідальні пости у ідеологічній ділянці роботи УПА і підпілля ОУН протягом 1944-1950 років.
Нажаль, досить мало відомостей зібрано про цю особу, а наявні - базуються переважно на коротких інформативних довідках, які містяться у „Літописах УПА” та архівних документах – звітах, зведеннях, довідках по лінії МҐБ та комуністичної партії.
Народився Степан Петрович Слободян в Теребовлянському районі, а за іншими даними у с. Синьків Заліщицького району Тернопільської області. Обласний військовий референт Юнацтва ОУН Тернопільщини (1942-1944). Політвиховник старшинської школи «Олені» (04.-05.1944). Від серпня 1944 р. начальник політвиховного відділу штабу ВО ІV «Говерля» під псевдо «Клим». Військовий ступінь – сотник-виховник УПА.
Авторитет Степана у підпіллі ОУН засвідчує факт включення його до складу референтури пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН в момент її формування у березні 1945 року. Трохи більше...
|
Дата публікації: 13.01.2012 | Кількість переглядів: 7298 | Детальніше... |
Реліквія музею |
Одними із перших предметів, які потрапили до фондів нашого музею, були речі передані церковною громадою Старого Угринова. До цих речей належали старі церковні книги, священичий одяг та синьо-жовте знамено.1 Саме цьому предмету буде присвячене наше дослідження.
Неоднозначною була думка музейних дослідників стосовно походження прапора. Тривалий час побутувала думка про те, що приніс його до села, а у відповідності і до церкви, о. Андрій Бандера. Але спростування цієї версії наведено у статті «Чиє знамено знаходиться у музеї?».2 Інша версія, яка пов’язує даний стяг із Степаном Бандерою і обґрунтована у згадуваній нами раніше статті також є хибною, оскільки за основу взято недостовірне місце його зберігання.3 Із спогадів кількох односельчан випливало, що він знайдений новими господарями священичої резиденції при її розбиранні, а насправді це не відповідає дійсності. Проведення пошукової роботи... |
Дата публікації: 22.12.2011 | Кількість переглядів: 5920 | Детальніше... |
|

|