4 травня 2025 року в хаті-плебанії Історико-меморіального музею Степана Бандери відкрито виставку "Староугринівська церква В'їзду Господа в Єрусалим"

 Ця виставка діятиме кілька тижнів і спонукатиме як працівників музею так і мешканців села до збору інформації та цікавих матеріалів про історію церкви, її парохів, а також подій пов'язаних зі священичою родиною Глодзінських-Бандерів

8 квітня 2025 року на реставрацію передали архівні документи Організації українських націоналістів, які пролежали під землею 80 років. Їх знайшли місцеві жителі у бідоні під вивернутим після негоди деревом у лісі поблизу села Козаківка на Івано-Франківщині. У місткості було щонайменше пів сотні пропагандистських видань ОУН, повідомила кореспондентка Суспільного.

На Прикарпатті вперше знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля, розповідає директор комунального підприємства "Пам’ять" Василь Тимків.

"Це — унікальна частинка нашої історії й велика місія, щоб ці документи були реставровані, збережені, щоби небайдужі до нашої історії могли побачити ці документи, ці видання", — розповів Василь Тимків.

Бідон з архівами ОУН знайшли в лісі жителі села Козаківка Болехівської громади 4 квітня 2025 року. Вони передали їх учасникам пошуково-історичного клубу сусіднього села Тисів, говорить голова первинного осередку клубу Віктор Савчук.

Шановні відвідувачі !

Звертаємо вашу увагу на графік роботи Історико-меморіального музею

Степана Бандери:

13 квітня (неділя) – вихідний день

19 квітня (субота) – працюємо до 13:00 год.

20 квітня (неділя) – вихідний день

З прийдешніми святами!

30 березня 2025 р. науковці Історико-меморіального музею Степана Бандери взяли участь у засіданні Краєзнавчого клубу, який проходив у Краєзнавчому музею Калущини. Завідувач ІММСБ Богдан Яневич презентував створення Краєзнавчого клубу при Історико-меморіальному музею Степана Бандери та екскурсійні маршрути «Бережниця – Старий Угринів», «Чорний ліс» http://rozrobkamarshrutuczornyjlis.blogspot.com/

Ольга Чолій, науковий співробітник ІММСБ вела мову про оновлення експозиції в хаті-плебанії родини Бандерів та про «Пластунську подорож Степана Бандери з Угринова Старого до Станіславова».

14 березня 2025 р. на фасаді Стороугринівського ліцею урочисто відкрили інтерактивну дошку, присвячену старшому солдату Ігорю Перегіняку - воїну 50 полку Національної гвардії України, який до останнього подиху захищав свою рідну землю. Ігор загинув під час бойового завдання на Покровському напрямку внаслідок штурмових дій ворога. Працівники Історико-меморіального музею Степана Бандери взяли участь у заході. Пам'ятаємо, шануємо героїв, які віддали життя за Україну! 

За ініціативи Історико-меморіальному музею С. Бандери створюється Краєзнавчий клуб з осередками на території кожного населеного пункту Новицької територіальної громади

Науково-практична конференція до 75-ої річниці загибелі головного командира Української повстанської армії генерал-хорунжого Романа Шухевича переноситься. Про подальші зміни будемо повідомляти.    

У неділю, 23 лютого 2025 р. під патронатом музею Степана Бандери і депутата обласної ради М. Рудик організовано захід за сприяння місцевого лісництва з пошанування пам'яті командирів ТВ 22 Василя Андрусяка - "Різуна" та провідників підпілля ОУН С.Гаврилюка - "Жара", В.Сенчака - "Ворона" та побратимів. Зустріч бажаючих в 11:00 на початку лісової дороги від с. Росільна. На місце проведення заходу буде довозити спецтехніка. 

З повагою, оргкомітет, 

уточнення за тел. +380683116749

Слава Україні! 

Оголошення

5 березня 2025 року 0 12:30 в с. Старий Угринів в конференційному залі Історико-меморіального музею Степана Бандери відбудеться робота щорічної регіональної науковопрактичної конференції по висвітленню нових досліджень та маловідомих сторінок боротьби відділів УПА та збройного підпілля ОУН на теренах краю.  

Адміністрація музею

тел. для довідок: 0683116749

В Коломиї та Космачі вшанували пам’ять сотенному УПА Мирославу Симчичу

 12 січня, в Коломиї та Космачі провели пам’ятні заходи по вшануванню пам’яті Герою України Мирославу Симчичу..

Розпочався захід біля пам’ятника на честь воїнів УПА та Героїв Національно-Вивольної боротьби у присілку Рушір неподалік села Космач. Присутні вшанували пам’ять героїчного бою Березівської сотні УПА, якою керував Мирослав Симчич.

В Коломиї на цвинтарі “Монастирок” біля церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії освятили пам’ятник, встановлений на могилі Мирослава Симчича. Священослужителі провели панахиду та помолились за душу Героя.

Також біля монументу Борцям за Незалежність України провели мітинг, де хор “Просвіта” заспівав гімн ОУН-УПА, патріотичні пісні та зачитали вірш Миколи Симчича “Кривоносові”.

В Музеї історії міста Коломиї відкрили виставку, яка присвячена 100-річчю Мирослава Симчича. Організатори презентували архівні матеріал про життя Героя, а також бюст Героя.

        У неділю, 26 січня 2025 р. з ініціативи Історико-меморіального музею Степана Бандери (завідувач Степан Лесів) спільно з Перегінською станицею Братства вогяків ОУН-УПА (керівник Роман Корінь), Івано-Франківським обласним комунальним підприємством «Пам’ять» (керівник Василь Тимків) та громадською організацією «Повстанець» проведено заходи, приурочені пам’яті Героїв Крут та 96-ій річниці створення Організації Українських Націоналістів.

         В рамках заходу в ареалі с. Космач пошановано пам’ять члена Центрального проводу ОУН Михайла Степаняка – «Лекса». На родинному обійсті, а згодом на місцевому кладовищі відслужена падахида в пам’ять про нього.

         Степан Лесів – завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери підготував і подав загалу історичну довідку про життєвий шлях і роботу в проводі ОУН Михайла Степаняка «Лекса».

         Опісля всі разом переїхали на околицю с. Дзвиняч, де були пошановані Марковецький Юрій – «Промінь», кущовий провідник ОУН та Костюк Іван – «Степан», працівник референтури Станіславівського проводу ОУН. Загинули вони 20 травня1952 р. у  нерівному бою з московитами в с. Дзвиняч. Підпільники були оточені облавниками за доносом місцевого жителя.

         У бою підпільники знищили оперативного працівника Солотвинського райвідділу мгб ст. лейтенанта Вакуленка.

         У Солотвині на цвинтарі помолились на могилі повстанців, загиблих 22 лютого 1952 р. серед яких:

Михайло Дяченко – «Гомін», «Марко Боєслав», референт  пропаганди крапроводу ОУН «Захід-Карпати», редактор журналу «Чорний ліс»;

Онуфрій Онуфрак – «Деркач», керівник Солотвинського райпроводу ОУН;

Марта Свідрук – «Настя», «Черемшина», «Марійка», друкарка Станіславського окружного проводу ОУН;

Йосип Симанів – «Смілий», охоронець Станіславського окружного проводу ОУН;

Михайло Фесюк – «Чумак», стрілець боївки «Променя»;

Михайло Янишевський – «Яструб», референт СБ Солотвинського райпроводу ОУН;

Михайло Дрогомирецький – «Захар», охоронець референта пропаганди крайпроводу ОУН.

Поминальною молитвою вшанували пам’ять про курінного Ігора Дячишина – «Іскру» , який загинув 8 жовтня 1946 р.

Також помолились на могилі Йосипа Павлушинського – «Богдана» та Дмитра Рогіва – «Зуба», які загинули 6 червня 1955 р. на хуторі с. Манява.

      Опісля учасники заходу перейшли до Народного дому с. Солотвино, де хор Перегінської станиці Братства вояків ОУН-УПА (художній керівник Ярослав Люльчак) підготували концертну програму з повстанських пісень.  

Герой України Олекса Гірник 47 років тому віддав життя за свої переконання. Український дисидент, патріот та мученик, який віддав своє життя у боротьбі за збереження української ідентичності та проти русифікації. Його акт самоспалення 21 січня 1978 року, біля могили Тараса Шевченка у Каневі, став символом боротьби з радянською окупацією України

З року в рік Калуська громада зустрічається біля барельєфа Героєві для спільного вшанування його постаті та чину-протесту ціною в життя.

1 січня, вшанували 116-ту річницю від дня народження провідника Організації Українських Націоналістів, борця за незалежність України — Степана Бандери. Ім'я якого стало символом незламності, нескореності та віри у свободу.

На території Історико-меморіального музею Степана Бандери у селі Старий Угринів вшановували пам’ять Провідника, згадуючи його незламний дух і внесок у становлення української державності. Захід зібрав численних гостей, серед яких були представники обласної та районної влади, голови територіальних громад, громадські діячі, ветерани ОУН-УПА, захисники сучасної України, делегації з різних куточків Прикарпаття.

Помолилися за упокій душі Провідника, поклали квіти до пам’ятника, як вияв вдячності, шани і неперервної пам'яті про його внесок у боротьбу за незалежність України.

Степан Бандера не лише мріяв про вільну Україну, а й усе своє життя поклав на боротьбу за неї. Його жертовність і героїзм стали маяком для багатьох поколінь українців. Він вірив, що сила народу — у його єдності, його мові, культурі та ідентичності.

Згадаймо його пророчі слова — "І настане час, коли один скаже: "Слава Україні!" і мільйони відповідатимуть: "Героям слава!" Ці слова сьогодні живуть у серці кожного українця, нагадуючи про нашу силу і незламність.

У час нових викликів та боротьби за Незалежність, ми черпаємо натхнення з його прикладу. Він нагадує нам, що любов до Батьківщини — це не лише слова, а й конкретні дії, спрямовані на захист та зміцнення нашої держави.

Вшанування світлої пам’яті Степана Бандери — це не лише данина історії, а й нагадування про наш обов’язок перед тими, хто віддав життя за Україну. Нехай приклад Степана Бандери надихає нас на нові звершення заради нашої держави, заради нашої Перемоги, а Господь допоможе нам у наших прагненнях.

Слава Україні! Героям слава!

22 грудня 2024 року, працівники Історико-меморіального музею Степана Бандери на чолі із завідувачем Степаном Лесівим відвідали Івана Павликівського з нагоди 90-літного ювілею. Саме Іван Павликівський одним із перших піднявся на відновлення Української Греко-Католицької Церкви, сприяв виходу церкви з підпілля та повернення їй релігійних споруд. Був одним із ініціаторів пошуків та розкопок жертв совєтського та німецького терору. Ще Павликівського називали «дзвонарем» «Дем’янового Лазу»: він бив у дзвін, скликаючи всіх у жовтні 1989 р. на скорботне перепоховання жертв тоталітарного режиму в цьому урочищі на околиці обласного центру, потім шукав і розкопував разом з іншими членами «Меморіалу» останки замордованих та розстріляних нелюдами наших земляків ще в кількох місцях на Прикарпатті, а також на Львівщині, Закарпатті…

2009 р. указом тодішнього президента України Віктора Ющенка його нагородили медаллю «За працю і звитягу», 2014-го І. Павликівському вручили медаль «За заслуги перед Прикарпаттям», має він і низку церковних відзнак. 

Іван Павликівський народився в часи політичних репресій і змалку бачив несправедливість радянської системи. Його родина, як і багато інших українців, зазнала переслідувань та депортації за патріотичні і релігійні переконання, що сформувало в ньому непримиренність до утисків і фальсифікації історії.

Наприкінці 80-х років пан Іван був серед активних ініціаторів в Івано-Франківській області у справі відродження УГКЦ. Попри переслідування радянською владою, тоді вдалося організувати масові молебні та панахиди, закладаючи основи для легалізації УГКЦ. У цій боротьбі брали участь підпільні єпископи, священники, а також небайдужі громадяни, зокрема члени «Української Гельсінської спілки».

Крім того Іван Павликівський брав активну участь у виявленні, розкопках та перепохованні жертв сталінських репресій у Дем’яновому Лазі, де знайшли 532 тіла, та в багатьох інших місцях на Прикарпатті, а також на Львівщині і Закарпатті… Ці події стали важливим свідченням злочинів радянського тоталітарного режиму.

Свій життєвий шлях, сповнений боротьби, Іван Павликівський описав у книзі «Дорогами долі: Хроніка ХХ століття. Спогади» (2018, видавництво «Нова Зоря»). Його вагомий внесок у відновлення УГКЦ і збереження історичної пам’яті є мотивуючим прикладом для сьогодення, яке бореться з тим самим агресором, й для усіх майбутніх поколінь.

Шановні відвідувачі!

Звертаємо вашу увагу на графік роботи Історико-меморіального музею

 Степана Бандери:

24 грудня (вівторок) – працюємо до 13 год.

                                                    25 грудня (середа) – вихідний день

                                                    26 грудня (четвер) – робочий день

Вшанування пам’яті Олексія Безкоровайного «Болівара» - провідника Хустського  IV надрайону в складі Калуської округи ОУН та його побратимів.

У суботу, 30 листопада, вшанували пам’ять Олексія Безкоровайного «Болівара» - провідника Хустського  IV надрайону в складі Калуської округи ОУН та його побратимів. Заходи розпочалися в монастирі святого Андрея Первозваного на хуторі с. Лужки  на околиці Осмолоди. Опісля захід перенесено в урочище Мшана (біля Мшанського лісництва), де на символічному хресті встановлено нержавіючу таблицю з переліком загиблих підпільників ОУН. Поіменний список загиблих ідентифікований завідувачем Історико-меморіального музею Степана Бандери Степаном Лесівим, коштом якого і виготовлена сама таблиця.

         Чин освячення таблиці здійснив монах о. Лука. Після осв’ячення таблиці і відслуження панахиди, о. Лука наголосив на важливості збереження пам’яті про національно-визвольної боротьбу і знання про неї молоді.

         В заході взяли участь делегація Історико-меморіального музею Степана Бандери, Перегінська та Брошнівська станиці Братства вояків ОУН-УПА.

         В часі заходу до присутніх звернувся завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів наголосивши на важливості поряд із символічними хрестами встановлювати інформативні таблиці, де розкривається інформація про загиблих героїв.

         Дана робота системно проводиться впродовж останніх років Степаном Лесівим та колективом науковців Історико-меморіального музею Степана Бандери.

         На завершення учасники дійства заспівали Гімн Українських Націоналістів та ряд повстанських пісень.  

Відбулося вшанування пам’яті Богдана Трача - «Дуная» – керівника Станиславівського окружного проводу ОУН та його побратимів в с. Острів поблизу Галича. Також встановили та освятили інформативну таблицю.

 У неділю, 8 грудня, з ініціативи завідувача Історико-меморіального музею Степана Бандери відбувся захід, по вшануванню пам'яті Богдана Трача - "Дуная" та його побратимів в с. Острів. Посильну допомогу в організації та проведенні заходу надала громада с. Острів, місцевий парох о. Антон Федоляк, Івано-Франківське обласне комунальне підприємство "Пам'ять" (керівник Василь Тимків), Івано-франківська громадська організація "Повстанець".

Захід розпочався з богослужіння в місцевому храмі. По завершенні богослужіння о. Антон спільно з громадою та учасниками заходу процесійно вирушили до символічного хреста підпільникам ОУН, розміщеного у центрі села.  В рамках проведення  заходу відбулася  панахида та чин освячення інформативної таблиці. Патріотичне віче розпочалося виконанням  Гімну України.

До присутніх звернулися: місцевий парох о. Антон, завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів, а також доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Наталія Салига.

На завершення патріотичного віче Степан Лесів запропонував учасника заходу спільно виконати низку патріотичних пісень. Завершився захід виконанням Гімну Українських Націоналістів  "Зродились ми великої години" та спільною фотосесією.

Круглий стіл в Історико-меморіальному музеї Степана Бандери.

1 грудня в Історико-меморіальному музеї Степана Бандери у с.Старий Угринів відбувся круглий стіл на тему «Роль локальних націоналістичних осередків у світлі сучасних викликів щодо загроженості державності в Україні: мета, проблеми, завдання та організація». Участь у круглому столі взяли представники націоналістичних партій й організацій Львівщини та Івано-Франківщини.

Круглий стіл було ініційовано, з огляду на обставини, в яких нині перебуває українське суспільств, з метою обговорення діяльності націоналістичних організацій, налагодження комунікації і співпраці, формування спільного бачення їх роботи на локальному рівні. Тематика круглого столу охопила питання участі націоналістичних партій/організацій у місцевому самоврядуванні, проблематику місцевого самоврядування у зв’язку із новим адміністративним формуванням (ОТГ та збільшенням районів), освіти і культури як складників національно-патріотичного виховання, збереження історичної пам’яті, теренової співпраці націоналістичних осередків/партій та організацій тощо.

Захід розпочали вітальним словом організатори Степан Лесів – директор Історико-меморіального музею Степана Бандери та Марія Мартин – голова Моршинської організації КУН (МО КУН), роботу круглого столу відкрила доповідь секратеря МО КУН Ольги Ямборко «Локальні націоналістичні осередки у контексті місцевого самоврядування: проблематика та накреслення напрямних діяльності».

        Далі відбулось обговорення, обмін думками. Зокрема, теми освіти на рівні вищих навчальних закладів торкнулась Наталя Салига, доцент Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, зауваживши, що нині програмно відбувається відокремлення виховання від освіти, на цих засадах нині формуються педагогічні кадри, які прийдуть у майбутньому до наших шкіл. Це важлива проблема, позаяк виховна функція шкіл, зокрема й у напрямку національно-патріотичного виховання державою свідомо нівелюється.

          Микола Торко, як керівник пошукової групи «Роберт» (м. Болехів), що займається  локальною історією свого регіону, акцентував на проблемі легалізації/реєстрації таких організацій та проблемі їх співпраці з владою на місцях. Немаючи системної підтримки серед органів місцевого самоврядування, група діє на волонтерських засадах і їй при цьому вдається робити свою роботу – серед досягнень групи «Роберт» нині є чимало віднайдених та облаштованих локацій боївок та місць постою підрозділів УПА, здобуто нові архівні матеріали, які можуть суттєво доповнити науково-дослідну роботу істориків-фахівців. Діяльність таких груп стає популярною серед місцевого населення, проте існує проблема комунікації з місцевою владою, браку підтримки з її боку   – вирішення питань цим шляхом вимагає окремих значних зусиль і часу, що у наслідку тільки утруднює роботу групи, а не полегшує її.   

          Директор Історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів зазначив, що не вистачає духу громади, залучення різних громадських середовищ, тих же «Просвіти», «Пласту» тощо. На круглому столі піднято концептуальні питання, проте одного бажання й одного середовища для зміни стану речей замало, це має бути системний і глобальний підхід у т.ч. з боку всеукраїнських організацій.   

         Олег Кушлик, як голова Калуського міськрайонного осередку КУН, подякував за організацію такого заходу та відзначив концептуальність виголошеної доповіді і вказав, що у ній закладена практична робота КУНу. Водночас, Олег Кушлик нагадав, що у день проведення круглого столу місцева громада прощається зі своїм полеглим героєм російсько-української війни, жителем села Грабівка Богданом Мельником. Голова Калуської РО КУН також наголосив про 1 грудня, як знакову історичну дату, коли українці обрали шлях розвитку у незалежній українській державі і дату, яка нині пригадує, що «основна влада належить українському народу і суть нашої діяльності навчити громаду управляти своєю державою. Ми чекали, що влада далі все зробить. Не можна так. Саме громада має далі працювати». Крім того, Олег Кушлик поінформував, що Калуська організація КУН на своїх зібраннях обговорює різні питанн місцевого самоврядування, залучила кілька організацій національно-патріотичного виховання, спільно з якими через координаційну раду старається  впливати на місцеву владу.       

         Ярослав Салига  - представник ГО «Повстанець» з Івано-Франківська вказав, що чимало націоналістичних організацій, зокрема в Івано-Франківській області є просто фіктивними організаціями. Загалом сучасні націоналістичні середовища значно програють у порівнянні з націоналістами 1930–1950-х рр. Питання у тому, чи можуть нинішні націоналісти результативно впливати на прийняття рішень владою?  

         Голова Долинського осередку КУН Євген Чулуб запропонував, щоб підсумки круглого столу були висвітлені у ЗМІ та висунув пропозицію, напередодні прийняття місцевими радами бюджетів територіальних громад на 2025-й рік, скерувати від організаторів та учасників круглого столу прохання до місцевих ради підтримати ЗСУ. 

Преслужба Моршинської організації КУН

МОРШИНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНГРЕСУ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

                                            вул. Лесі Українки, 32 А, м. Моршин, 82482

                                 Моб. тел.: 067 989 2565, e-mail: [email protected]

Моршинська організація КУН – Історико-меморіальний музей Степана Бандери

                                                     ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

                                       про проведення круглого столу на тему:

«РОЛЬ ЛОКАЛЬНИХ НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ОСЕРЕДКІВ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ЩОДО ЗАГРОЖЕНОСТІ ДЕРЖАВНОСТІ В УКРАЇНІ: МЕТА, ПРОБЛЕМИ, ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ»

                                         01 грудня 2024 року о 12.00 год.,

 Історико-меморіальний музей Степана Бандери

 (Івано-Франківська обл, Калуський р-н, с.Старий Угринів) 

!!! Прохання до запрошених зголоситись щодо участі у круглому столі не пізніше 27.11.2024 (середа).

З огляду на обставини, в яких нині перебуває українське суспільство, пов’язані з російсько-українською війною, деградацією усіх гілок влади в Україні та розбаласованістю націоналістичних середовищ й назрілою проблемою виборів політичної і місцевої влад, Моршинська організація КУН за сприяння Історико-меморіального музею Степана Бандери в с.Старий Угринів ініціює круглий стіл однодумців з кола націоналістичних партій та організацій для обговорення проблематики їх діяльності, налагодження комунікації та співпраці, формування спільного бачення – стратегії і тактики їх  роботи на локальному рівні.      

Тематика круглого столу:

-              Представництво націоналістичних партій/організацій у місцевому самоврядуванні;

-              Місцеве самоврядування у новому форматі ОТГ та збільшених районів – новий формат адміністрування та повноважень, нові ресурси - можливості та небезпеки для територіальних громад;

-              Пасивність громад і пов’язані з цим ризики;

-              Націоналістичне середовище та активна громадська позиція в сучасних реаліях;

-              Майно і ресурси громади – гарантія її добробуту;

-              Освіта і культура як складники національно-патріотичного виховання,

-              Підтримка ветеранів російсько-української війни, волонтерська діяльність;

-              Історична пам’ять та інші  напрями діяльності націоналістичних партій/організацій на місцях;

-              Теренова співпраця націоналістичних осередків/партій та організацій;

-              Програма націоналістичних партій як дороговказ для виборця.   

Регламент круглого столу:

Початок о 12.00 год.

Модератор  - Степан ЛЕСІВ

12.00 – 12.15  Вступне слово

Степана ЛЕСІВА – директора Історико-меморіального музею Степана Бандери

Марії МАРТИН – голови Моршинської організації КУН

12.15 – 12.40 Доповідь Ольги ЯМБОРКО (секретар МО КУН)

«Локальні націоналістичні осередки у контексті місцевого самоврядування: проблематика та накреслення напрямків діяльності надалі» 

12.40 – 14.00  Обговорення

Результати круглого столу:

Пропонується сформувати та підписати резолюцію – відозву до обласних та національного керівників КУН.

Обмін контактами

Напрацювати нові ідеї щодо обміну досвідом, координації та проведення спільних заходів, зустрічей тощо на майбутнє.