У Краєзнавчому музеї Калущини говорили про «Іван Ґонту-"Гамалію"
1 листопада минуло 80 років із дня героїчної загибелі нащадка Франкового роду – найстаршого онука Онуфрія Франка (по лінії доньки Розалії) Івана Ґонти, відомого під псевдо «Гамалія» (4 липня 1913 р., с. Збора – 1 листопада 1944 р., с. Грабівка), котрий загинув у нерівному бою з військами НКВД поблизу Грабівки.
14 листопада у Краєзнавчому музеї Калущини проведено круглий стіл, приурочений до цієї трагічної, хоча і звитяжної, дати. У ньому взяли участь музейні працівники Калуша, Старого Угринова, науковці, історики, краєзнавці, місцеві просвітяни, бібліотекарі, союзянки, громадські діячі і всі, кого цікавить історія рідного краю. Говорили про героїчну постать Івана Ґонти і про історичну подію, яка відбулася на теренах Калущини – у Чорному лісі, коло Грабівки, в урочищі Гуркало – 80 років тому.
Перед початком круглого столу начальник управління культури, національностей і релігій Любов Джуган з нагоди відзначення 10-річчя Меморіального музею «Калуська в’язниця» вручила Подяку міського голови першій директорці «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» Уляні Паньо, а в. о. голови Калуської міськрайонної історико-просвітницької організації «Меморіал» Богдан Яневич – подяку обласного товариства «Меморіал» громадському діячеві Богдану Петрині.
Перш ніж розпочати захід присутні помолилися за тих, хто спокон-віків віддавав свої життя у боротьбі за вільну Українську державу, в тому числі і за тих, що боролися в середині минулого століття, серед яких Іван Ґонта-«Гамалія», а також за наших сучасників, завдяки кому маємо змогу нині спокійно працювати, проводити такі заходи – за тих, хто загинув у нинішній російсько-українській війні.
Про Іван Ґонту, його рід розповіла наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка в Підгірках Дарія Ониськів. Вона також акцентувала на тому, хто саме досліджував тему, яка стосується Івана Ґонти і бою коло Грабівки. «Поряд із іншими дослідниками про Івана Ґонту-«Гамалію» та інших борців за вільну Україну із роду Франків неодноразово у різних фахових журналах і газетах писали представники підгорецької гілки львівські науковці – докторка історичних наук, професорка св. п. Оксана Франко і її син кандидат історичних наук Андрій Франко. Їхнє дослідження «Іван Ґонта (Гамалія) – національний герой з Франкового роду» поміщене в першому томі збірника наукових статей «Калуські історичні студії» (2017). Тут, звичайно, згадується і той нерівний звитяжний бій 1 листопада 1944 р. коло Грабівки, – зауважила вона. – Про цей бій у Чорному лісі йдеться у дослідженні Петра Ганцюка «Спецоперація органів НКВС і НКДБ з ліквідації керівного складу ОУН і УПА Станіславської області в жовтні-листопаді 1944 р. на теренах Калущини» (Т. 2 «КІС»). Досліджує цей період завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові Степан Лесів і його співробітники. Писав про Івана Ґонту і калуський краєзнавець Микола Когут. У місцевих ЗМІ цю тему висвітлювали наукові співробітниці Музею-оселі родини Івана Франка Христина-Лідія Іваницька, Любов Бойко і Наталія Мельник».
Оскільки з Франкового роду за волю України в рядах УПА загинуло п’ять Іванів, то директор «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради» Олег Відливаний розповів про братів Маґасів із цього роду, які загинули у криївці «Черемоша», що нині входить у структуру МВЦ, і запросив усіх бажаючих побувати там на екскурсії.
Про сам бій в урочищі Гуркало і його наслідки говорив провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів. Від Степана Лесіва, завідувача Історико-меморіального музею Степана Бандери в Старому Угринові, присутні почули про нові деталі цього трагічного бою, а також про цьогорічне вшанування загиблих у Грабівці.
Спогадами свого батька про Івана Ґонту поділилася уродженка с. Збора, вчителька української мови і літератури Зборянської гімназії Тетяна Журавльова. Вона також висловила думку про те, що варто б встановити в селі пам’ятну дошку герою-односельцю.
Слово взяв і ветеран УПА – 92-річний Антон Мазур. Він повідомив, що його братові вдалося благополучно відійти з того місця, де 80 років тому відбувся той трагічний для Івана Ґонти-«Гамалії» бій.
Присутні на заході жваво обговорювали почуте, ставили запитання, вносили пропозиції.
Доцентка Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Наталія Салига наголосила на важливості доносити історичну правду до школярів, до молоді. Присутні пропонували різні шляхи і методи щодо залучення молодого покоління до вивчення історичної правди.
Також виступали кандидат історичних наук, викладач історії та філософії ДВНЗ «Калуський політехнічний фаховий коледж» Ігор Ільницький; громадський діяч, народний депутат ВР України ІV-го, V-го скликань Євген Гірник; заступниця директора «Музейно-виставкового центру Калуської міської ради», депутатка міської ради, голова Калуського міськрайонного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Леся Кирилович та інші громадські діячі м. Калуша.
Учасники круглого столу запропонували звернутися до Верхнянської ТГ щодо встановлення пам’ятної дошки Івану Ґонті-«Гамалії» в його рідному селі – Зборі. А також до Новицької ТГ – щодо відновлення пам’ятного знака загиблим у Грабівці, який наразі знаходиться в неналежному стані.
|