Історико-меморіальний музей Степана Бандери, який знаходиться на Калущині в с. Старий Угринів, присвячений особистості, іменем якої називався національно-визвольний рух 1940-50-х років ХХ століття за побудову та утвердження української держави. Це ім’я було синонімом борця, гідного і відданого патріота своєї Батьківщини, готового до самопожертви задля осягнення високої мети.

Степан Бандера (1909-1959) – Крайовий Провідник ОУН на Західно-українських землях у 1932-1934 рр.; Провідник Революційного Проводу ОУН 1940-41 рр.; організатор похідних груп в Україну та підготовки Акту 30 червня 1941 р.; організатор закордонних частин (ЗЧ) ОУН 1945 р.; автор ідеологічних і програмових статей на тему українського націоналізму.

Відродження славетного імені розпочалося у тридцяту річницю вбивства Степана Бандери – 15 жовтня 1989 р., коли вперше на Батьківщині – в Старому Угринові, що на Калущині, встановлено березовий хрест і проведено велелюдне віче. З ініціативи СНУМу закладається пам’ятний камінь на родинному обійсті у День Героїв (остання неділя травня) 1990 р., а 14 жовтня того ж року постає перший в Україні пам’ятник Степану Бандері (автор Віктор Рожик). Тоді ж освячено капличку Покрови Пресвятої Богородиці, яка була зруйнована за комуністичного режиму (1984 р.) і відновлена громадою села. Невдовзі, 30 грудня 1990 року о 5-й годині в Старому Угринові пролунав потужний вибух, який зруйнував монумент.

21 січня 1991 року відбулась спільна сесія Калуських міської та районної Рад, яка прийняла рішення про будівництво меморіального комплексу в Старому Угринові.

30 червня 1991 року з нагоди 50-ти ліття проголошення Акту відновлення Української держави у Львові відкрито ще один, другий, пам’ятник національному герою в його рідному селі.

10 липня 1991 року о 3 год. 20 хв. ночі знищено щойно відкритий пам’ятник Степану Бандері. „Операцію” здійснили шестеро військових у маскувальних халатах. При цьому важко поранено 21- річного члена СНУМу Василя Максимчука, котрий вартував пам’ятник.

17 серпня 1992 року під час проведення Всеукраїнської акції „Гомін Чорного лісу”, приуроченої 50-тиліттю створення УПА, урочисто відкрито третій (цього разу бронзовий) пам’ятник Провіднику ОУН (автори: архітектор - Зіновій Давидюк, скульптори – Микола Пасікіра та Любомир Яремчук). Того ж року в уцілілій частині родинного помешкання розпочинає свою діяльність музей Степана Бандери.

1 січня 1998 року онук Провідника ОУН - Степан Бандера закладає у фундамент будівлі капсулу з посланням до нащадків, розпочавши цим будівництво новітнього музейного приміщення. Відкриття експозиції у ньому відбулося 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

1 січня 2009 року, в 100-річчя від дня народження Провідника ОУН, відкрито нову музейну експозицію на базі історико-меморіального комплексу: відновлено хату-плебанію та здійснено реекспозицію в новому приміщенні музею. Автором оновленої експозиції є п. А. Гайдамаха.

В п`ятдесяту річницю загибелі С. Бандери 15 жовтня 2009 року відбулося урочисте відкриття четвертого експозиційного залу музею.  Автором дизайну виступив п. Богдан Губаль.

Відновлення хати-плебанії відбувалося відповідно до проведених працівниками музею та краєзнавцями досліджень. Було відновлено інтер`єр кімнат, в яких проживала сім`я Бандер, наповнено його оригінальними речами, що були власністю сім`ї, автентичними речами, переданими членами інтелігентних родин Прикарпаття, та зібраними під час науково-дослідницьких експедицій працівниками музею.

Перший експозиційний зал розкриває відвідувачам процес формування національної свідомості галичан, державотворчі процеси початку ХХ століття, в яких активну участь приймав о. Андрій Бандера, середовище, в якому ріс і мужнів Степан Бандера. Тут представлені матеріали, які ілюструють період навчання Степана Бандери в Стрийській гімназії, його участь у «Пласті» та підпільній гімназійній організації. Також тут відображено його громадську діяльність в рідному селі: відновлення діяльності театрального гуртка, праця в читальні «Просвіти», створення кооперативу, заснування осередку товариства «Луг» і, звичайно, організація націоналістичного підпілля на теренах Калущини.

У другому залі представлено історію виникнення та діяльність підпільних націоналістичних організацій УВО та ОУН, їх боротьбу проти польської та радянської влади, розкрито процес становлення Степана Бандери як Провідника ОУН, а також зорганізовані ним пропагандистські та інші акції. Центральна частина експозиції присвячена відомому політичному процесові проти 12 членів ОУН, який відбувався у Варшаві (так званий Варшавський процес). Матеріали висвітлюють міжнародні події, які передували Другій світовій війні, та нову хвилю українського національного піднесення, апогеєм якої стало проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави та формування Українського Державного правління, а також трагічну долю молодої держави та її керманичів.

Особисте життя Провідника висвітлюється в третьому залі. Тут розміщені унікальні світлини із сімейного архіву Бандер: прогулянки Степана Бандери із дітьми, дружиною та друзями до лісу, поїздки в гори та на море, катання на лижах.

Експозиція четвертого залу завершує розповідь про життєвий шлях великого Борця за волю України. Тут відображено перебування Степана Бандери на еміграції, створення та діяльність Закордонних Частин ОУН, розміщено ряд особистих речей Провідника: особиста друкарська машинка; посвідчення та документи на ім’я StepanPopel, під яким проживав Степан Бандера; посмертна маска. Велику увагу приділено загибелі Провідника та подальшим подіям, що були із цим вбивством пов`язані.

Героїчна боротьба Української Повстанської Армії на теренах Калуської округи (ТВ 23 «Магура»), процес формування та діяльність повстанських відділів на Калущині, а також діяльність членів націоналістичного підпілля на даному терені висвітлена в окремій частині експозиції четвертого залу.  Особливого колориту додає композиція «Повстанець в лісі».

Розкривається в цьому залі і ще одна трагічна сторінка нашої історії: масові депортації населення Західної України у віддалені райони Радянського Союзу. Мовчазними свідками цих жахливих акцій є не тільки світлини, а й цікаві речові матеріали, такі як листи, саморобні листівки, вишивані хусточки, які дарували близьким на спомин, та багато інших речей.

Зацікавлює відвідувачів і криївка, відтворена на зразок тих, які використовувалися підпільниками в часи української визвольної боротьби.

Окрім цього на території комплексу можна побачити гранітну плиту на місці, де знаходились два перші пам’ятники Степану Бандері, відновлену каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, криницю, погріб.

Завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери 
Степан Лесів