На початку літа 1945-го року загін НКВС рейдував у верхів’ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і криївки повстанців. У лісі совєти натрапили на ведмедицю з малям. Коротка черга і чекісти вже смакували ведмежатиною, нашвидкуруч спеченою на вогні. Гуцули, до речі, ведмежого м’яса не їдять через одвічне табу. Перелякане ведмежа втекло. Його ніхто й не переслідував. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа, що жалісливим скавулінням кликало матір, знайшла у лісі повстанська боївка «Хмари».

Історія загибелі підпільників Карпатського крайового проводу Організації Українських Націоналістів в бою з карально-репресивними органами радянської окупаційної влади 18 листопада 1950 р. в урочищі Глибокий потік.

15 вересня 1959 року був ліквідований Степан Бандера – український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.

Кожен із членів ОУН і УПА чітко усвідомлював, що воюючи за державну незалежність на нього чекає певна і неминуча смерть. Тому слова  Бандери до членів Великого Збору ОУН, які обрали його в 1955 р. Головою Проводу ЗЧ ОУН, видаються цілком логічними: «Я приймаю Ваш вирок смерті». Він, як і сотні тисяч його соратників, бажали такої смерті, яка б у свою чергу породжувала все нових борців та сприяла подальшій боротьбі національно-визвольного руху.

В’язень радянського ГУЛАГу та учасник Норильського повстання Іван Несторович Кульчицький упродовж десяти років очолював Калуську станицю Братства вояків УПА. Помер на 81-му році життя і похований у Калуші.

Ця стаття, написана невдовзі після вбивства Провідника ОУН Степана Бандери, окреслює шлях українців до власної державності. Не шлях угодовства і крутійства, не шлях лжі і зради, не шлях капітуляції й пристосуванства, а лише переможний єдино правильний шлях безкомпромісової принципової боротьби. Цей шлях проповідував і ним ішов Степан Бандера. Цим шляхом сьогодні маємо йти і ми.

Дмитро Донцов

Для працівників історико-меморіального музею Степана Бандери та жителів села уже стало традицією, щороку, в останню неділю листопада урочистою ходою направлятись на місце трагічної загибелі Крайового проводу ОУН “Захід-Карпати”, де 18 листопада 1950 року червонопогонниками була оточена та підірвана криївка із восьма підпільниками, серед яких Крайовий провідник Степан Слободян “Єфрем” та його дружина Марія Німа –“Марта”.

В нерівному бою підпільникам вдалось поранити та вбити двоє осіб із числа облавників. Але для них цей бій став останнім. Від вибуху однієї гранати восьмеро патріотів вмить загинули. Криївка виявилась їхнім останнім пристанком.

На початку 90-х жителями Бережниці на цьому трагічному місці було встановлено металічний, імітований під березовий, хрест. З того часу, щорічно, жителі сусідніх сіл в присутності духовенства збирались там і поминальною панахидою вшановували загиблих...

З історичного досвіду українсько-руської боротьби відомо, що Москва старалася ліквідувати провідників нашої боротьби. Симон Петлюра. Євген Коновалець. В 1959 році простягнула свою злочинну руку і до Провідника ОУН Степана Бандери, бо саме Бандера, як зазначив один із німецьких в’язнів сибірських гулагів Артур Фурман “…мав вартість цілої армії, слава його революційних чинів, блиск його імені і творча динаміка його незвичайної особистості, що впливала на нас з велетенською незламною силою, зрівноважували силу танків і літаків, яких він не мав. Бо Бандера уособлював в собі всі найкращі і найбільші чесноти українського народу. Був для сотень тисяч, ба, для мільйонів вимріяним символом волі й незалежності”...

же котрий рік поспіль 14 жовтня на території Історико-меморіального музею Степана Бандери збирається численне товариство, щоб вшанувати пам’ять вояків Української Повстанської Армії, армії, яка не має аналогів у світовій історії, армії, яка впродовж більш як 10 років вела нерівну героїчну боротьбу з ворогом, котрий переважав її в десятки чи сотні разів, армії, яка вкрила себе невмирущою славою в боротьбі за створення Української незалежної держави і яка до цього часу цією державою не визнана належним чином, та героїв сьогодення, які продовжують боротьбу з агресором за Незалежність та волю для нашої рідної землі.

На цьогорічне святкування прибули голова Калуської районної ради Михайло Срібняк та його заступник Віктор Гільтайчук, заступник голови Калуської районної державної адміністрації Сергій Дудинець, перший заступник міського голови Калуша Галина Романко, депутат Івано-Франківської обласної ради Іван Данів, сільський голова Верхнянської сільської ради об’єднаної територіальної громади Микола Філіпович, голова міськрайонної станиці братства вояків УПА Степан Петраш із побратимами, радник голови Калуської районної державної адміністрації з питань АТО Тарас Кушлик, військовий комісар Калуського об’єднаного міського військового комісаріату майор Андрій Павлишин, голова міськрайонної організації КУН Олег Кушлик, командир 3-ої патрульної роти військової частини 1241 капітан Олег Чернецький, гості з Миколаївщини – волонтерське об’єднання “Ніхто крім нас”, вояки УПА, учасники бойових дій АТО на сході України, керівники державних установ міста та району, учнівська молодь, гості, запрошені, громада Калущини...

Саме під такою назвою, в нашій області проводиться обласна творча естафета, приурочена 75-ій річниці УПА. 1 жовтня 2017 року естафету переймала Калущина. Урочистості проходили на території Історико-меморіального музею Степана Бандери в Угринові Старому.

У святкуванні взяли участь представники Калуської районної державної адміністрації та районної ради, Калуської міської ради, Бурштинської міської ради, вояки Калуської міськрайонної станиці братства вояків УПА, представники громадського об’єднання Калущини учасників бойових дій АТО на сході України ім. Романа Шухевича, керівники державних установ області, освітяни, учнівська молодь, працівники історико-меморіального музею Степана Бандери, громада Калущини...

Наша кнопка:



<a href="https://bandera.if.ua/" target="_blank"><img src="https://bandera.if.ua/ImgEngine/museum-bandera.gif" alt="Історико-меморіальний музей Степана Бандери" width="88" height="31" border="0"></a>