Головна   Музей   Світлини   Статті   Контакти  
 
Назад Назад

Вшанування пам’яті полеглих підпільників ОУН

Щорічно, працівники Історико-меморіального музею Степана Бандери організовують похід в урочище “Глибокий потік”, на місце останнього пристанку Крайового провідника ОУН “Захід-Карпати” Степана Слободяна – “Єфрема” та ще семи підпільників, серед яких була й дружина “Єфрема” Марія Німа – “Марта”. Місцевим священиком о. Ярославом Мельничуком спільно із працівниками музею та жителями сіл Старого Угринова та Бережниці була відслужена поминальна панахида за упокій полеглих 18 листопада 1950 року повстанців. Хвилиною мовчання вшанували всіх полеглих за незалежність української держави. Присутні старожили села Бережниці своїми спогадами немов би, на якусь мить, перенесли всіх в той день, коли мертві тіла, пошматовані та обгорілі після вибуху до невпізнання, енкаведисти везли на підводі через село до райцентру. З того часу, минув 71 рік, а десь в глибині душі й досі не вщухає біль за цими відважними молодими людьми.
Співаючи повстанські пісні, які розносились ще далеко по лісі, згадувався той тривожний час, коли зовсім юні дівчата та хлопці, незважаючи на небезпеку, холод і голод, свідомо поринали у боротьбу, адже націоналістична ідея, віра в самостійну, незалежну державу була передусім.
Тому, проводячи такі заходи, ми прагнемо привернути увагу до тих страшних часів, коли наша земля, полита кров’ю та потом, стогнала під важким чоботом загарбника. Від цілковитого знищення українців завжди оберігала віра в Бога, вона ж утверджувала їх у нелегкій боротьбі і допомагала ціною власного життя здобувати таку омріяну незалежність.
Обов’язком усіх свідомих українців є відродження пам’яті про борців за нашу державність і прикладом цього є місце загибелі Степана Слободяна “Єфрема” та його оточення.
Історія загибелі підпільників Карпатського крайового проводу ОУН в бою з карально-репресивними органами радянської окупаційної влади.
Під час підготовки чекістсько-військової операції на теренах Калущини з ліквідації Карпатського крайового проводу ОУН та його Провідника Степана Слободяна – “Єфрема” восени 1950 р. проведено попередні заходи внаслідок яких арештовано 46 членів ОУН і виселено 252 родини, які надавали підтримку підпіллю. В Станіславському обласному управлінні МДБ 1 листопада 1950 р. проведено спеціальну нараду, на якій розроблено план даної операції.
Операція розпочалася 8 листопада 1950 р. на одному із етапів проведення даної операції, в лісовому масиві поблизу сіл Новиця, Зелений Яр, заарештовано зв’язкову Калуського надрайонного проводу ОУН. Від неї отримали важливі дані про місцезнаходження бункера з невідомими підпільниками.
Проаналізувавши отримані дані, вирішено негайно провести облаву на лісовий масив між сс. Бережниця і Старий Угринів. Близько опівночі особовий склад, який брав участь у проведенні облави зібрався у вихідному місці – в с. Старий Угринів, звідки і вирушив на акцію. Керівники облави володіли інформацією про місце знаходження бункера і мали добрі орієнтири, як туди потратити, бо навіть сніг, що в ночі випав, не став їм на заваді. Достеменно не відомо всі обставини того бою, але він не був довготривалим.
Підпільники були заскочені зненацька. Вони не встигли знищити велику кількість документів, хоча і було спроба їх спалити. Вогонь не дуже пошкодив їх і до рук МДБ потрапило ряд важливих документів. Підпільники робили спробу пробитись з оточення, але всі в нерівному бою загинули. Їхні тіла підводами звозили до цього ж села і складали на дорогу біля церкви. Звідси тіла побитих повезли машинами до Калуша.
Деякі деталі про ті події вдалося з’ясувати у жителя с. Старий Угринів Михайла Луцана. Його арештовано в часі проведення облави і відправлено під конвоєм до сусіднього с. Бережниці. Після бою, коли тіла побитих підпільників завезли до села, М. Луцан ще з одним жителем Бережниці складали тіла підпільників на машину. На цій ж машині Михайла привезли в Калуш до райвідділу МДБ. Там його змусили знімати тіла вбитих з машини і складати під огорожу. Згодом їх фотографували. З розповіді м. Луцана довідуємось: “… вбитих повстанців було семеро. Серед них була одна жінка. Наступного дня після бою, 19 листопада 1950 р., приїхала ще одна машина з тілом із тої самої криївки, то був сильно обгорілий чоловік”. Де було поховано тіла вбитих не відомо. Серед вбитих підпільників ідентифіковано наступних осіб:
Степан Слободян – “Єфрем”, провідник Карпатського крайового проводу ОУН;
Марія Німа-Слободян - “Марта”, секретар-референт Карпатського крайового проводу ОУН;
Прокіп Духович - “Дар”, референт СБ Калуського окружного проводу ОУН;
Василь Камінський - “Галенко”, охоронець референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН;
Володимир Смук - “Ігор”, кущовий інформатор СБ в Калуському районі;
Іван Морис - “Дуб”, охоронець референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН;
Іван Юрків - “Кармелюк”, охоронець референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН.
Тіло восьмого підпільника сильно обгоріло і не ідентифіковане.

 

20211118_123002.jpg
20211118_121213.jpg
20211118_113913.jpg
Дата публікації: 18.11.2021   Кількість переглядів: 7932
Історико-меморіальний музей Степана Бандери
 
- Інформація про музей
- Степан Бандера
- Промова Степана Бандери
   
  Промова Степана Бандери  
 

Наша кнопка:

Історико-меморіальний музей Степана Бандери

 
  Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання  
Головна | Музей | Світлини | Статті | Контакти | Карта сайту
© 2024 Історико-меморіальний музей Степана Бандери