Діяльність МҐБ і МВД по знищенню підпілля на Західній Україні містила різноманітні заходи, проте, одним з найефективніших наприкінці 1940-х початку 1950-х років стала діяльність аґентурно-бойових груп (АБГ). Оскільки підпілля ОУН очолювали люди, які тривалий час і під різними окупантами проводили боротьбу, то вони володіли великим досвідом конспірації, швидко орієнтувалися в ситуації, їхню увагу не оминали найменші підозри. Це дозволяло провідному активу зберігати та швидко відновлювати цілісність підпільної структури, перебудовувати свою роботу в залежності від зовнішніх обставин. Оберігати підпілля від агентури МҐБ, фільтрувати від малоідейного та нестійкого елементу, покликана служба безпеки (СБ). Високий рівень її роботи неодноразово зазначали у своїх звітах емґебисти.
Працівники МҐБ стверджували, що АБГ успішно діють тільки тоді, коли підбираються з місцевих жителів, чи колишніх підпільників (особливо керівного складу), прекрасно знають місцеві умови життя та звичаї, правила поведінки в середовищі підпілля, які знають практику та методи роботи СБ, і одночасно не є запідозрені в співпраці з різними органами радянської влади.
АБГ створюються із сміливих та рішучих агентів в кількості 5-7 чоловік, які очолюють офіцери МҐБ, і використовуються по конкретних аґентурних справах. Ці групи в основному діють під маркою СБ, або зв’язкових вищого керівництва.
У квітні 1949 року відбулась реорганізація АБГ, ліквідовано такі групи при міських та районних МҐБ і залишились тільки при УМҐБ з чіткою метою виявляти і ліквідовувати керівників підпілля від районного рівня до крайового.
До реорганізації в західних областях УРСР налічувалась 191 група чисельністю 733 особи, то після реорганізації залишилось 25 груп чисельністю 150 осіб.
В цьому контексті по Станіславській (Івано-Франківській) області до реорганізації було 27 груп чисельністю 113 осіб, а залишилось 4 групи чисельністю 22 особи.
Щоб не допускати мародерства зі сторони аґентів-бойовиків по відношенню до цивільного населення, останні були поставлені на повне матеріальне забезпечення.
Фільтрування роботи АБГ органами МҐБ продовжувалось і надалі. Зокрема, при відділах 2-Н УМҐБ в Західній Україні станом на кінець лютого 1950 року залишилось 19 АБГ, в склад яких входило 130 агентів-бойовиків. З них в Станіславській області діяло 3 групи загальною чисельністю 20 осіб. Зокрема:
АБГ «За радянську Україну» в складі 6 чоловік, яка використовувалась при розробці Калуського окружного проводу. Старший групи – аґент по кличці «Каштанов» і 5 бойовиків відповідно по кличках «Смішний», «Василь», «Сєдов», «Михайло», «Орлик». Оперативний керівник групи лейтенант Шиманко.
АБГ «Відважні» в складі 7 чоловік, яка використовувалась при розробці крайового проводу «Захід-Карпати». Старший групи – агент по кличці «Сергій» і 6 бойовиків відповідно по кличках «Арсен», «Тарас», «Новик», «Прут», «Клим», «Наталка». Оперативний керівник групи лейтенант Рєзник.
АБГ «Верховинці» в складі 7 чоловік, яка використовувалась при розробці Станіславського окружного і надрайонного проводів. Старший групи агент по кличці «Олесь» і 6 бойовиків відповідно по кличках «Петро», «Свій», «Острий», «Граб», «Крук», «Горний» (Можливо, що кличка останнього «Гірський»). Оперативний керівник групи лейтенант Нєстєріхін.
Окрім перелічених груп в граничних смугах діяли групи з інших областей, зокрема, в розробці Жидачівського надрайонного проводу ОУН, який входив до Калуської округи, задіяна АБГ «Мисливці» Дрогобицької області. В її склад входить 9 чоловік. Старший групи – агент по кличці «Чорний» і 8 бойовиків відповідно по кличках «Орел», «Грім», «Богдан», «Дунай», «Сміливий», «Карпатський», «Орлик», «Бистра». Оперативний керівник групи капітан Славгородський.
В розробці Городенківського надрайонного проводу ОУН, який входив до Коломийської округи, задіяна АБГ «Буковинці» Чернівецької області. В її склад входило 7 чоловік. Старший групи – агент по кличці «Сокіл» і 6 бойовиків відповідно по кличках «25», «Вогонь», «Сам-свій», «Вільний», «Сміливий», «Веселий». Оперативний керівник групи капітан Урічьов.
Хоча в зимові місяці агенти переважно не виходили на акції, а були по домівках і використовувались як агентурно-інформативна мережа, грошові виплати отримували все ж як агенти-бойовики.
Згідно звіту за період з квітня по грудень 1949 року на території Станіславської області АБГ здійснили: вбивство 29 підпільників (в основному керівного складу), захоплено живими – 21 особу, знищено 13 бункерів, захоплено 60 одиниць вогнепальної зброї, виявлено 1530 членів ОУН та 1313 активних помічників підпілля.
Нижче наведемо відомі акції на Станіславщині по ліквідації підпілля 1949-1950 років. УМҐБ Станіславської області на основі свідчень арештованого члена крайового «проводу» ОУН «Дзінчука» - Івана Белейовича з с. Микуличин (арештований з кур’єрською групою у Чехії) був розроблений план операції по захопленню керівника пропаганди Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Променя» (Дмитра Черевка) і заступника провідника Солотвинського районного проводу ОУН «Вернигори».
Діючи в відповідності з цим планом АБГ за участю «Дзвінчука», через місцеву жительку Марусину викликали на зв'язок «Вернигору». Останній не підозрюючи, що «Дзвінчук» затриманий органами МҐБ, разом з охоронцем «Соловей» з’явився на зустріч, обидва вони були роззброєні і захоплені агентами-бойовиками.
«Вернигора» погодився на співпрацю і з його допомогою спочатку затримали «Променя» разом з охоронцем «Буком», а потім знищили в повному складі колектив типографії надрайонної реферантури пропаганди: коректора «Журбу», машиністку «Марусю» (захоплена живою) і охоронців «Кармелюка» і «Ліщину», та вилучили два друкарських станка, біля 50 кг типографського шрифту, велику кількість оунівської літератури і листівок.
З серпня по жовтень 1949 року управлінням МҐБ Чернівецької області проведено ряд агентурних комбінацій по вкоріненню в оунівське підпілля агента «Осторожного» через відомі йому зв’язки серед учасників підпілля в Городенківському районі, Станіславської області.
Агент «Осторожний» в минулому член особистої охорони референта СБ Запрутсього надрайонного проводу ОУН, а згодом референта СБ Буковинського окружного «проводу» ОУН, знав одну із зв’язкових квартир останнього на території Городенківського району.
4 серпня 1949 року згідно розробленого плану «Осторожний» з агентами-бойовиками «Сам-свій» і «Веселий» відвідав квартиру з проханням про допомогу у відновленні ніби-то втраченого ним зв’язку з Буковинським окружним «проводом» ОУН, зокрема з відомим йому керівником цього проводу «Макаром».
На цьому зв’язку «Осторожному» вдалося встановити «діловий» зв'язок з керівником Городенківського надрайоного «проводу» ОУН «Сталевим» і учасниками Городенківського районного «проводу» ОУН.
В результаті низки зустрічей агентів «Осторожного», «Сам-свой» і «Веселого» і вказаними провідниками підпілля було виявлено біля 10 зв’язкових квартир оунівського підпілля.
На одній із зустрічей керівник Городенківського надрайонного «проводу» ОУН «Сталевий» для посилення підпілля на Буковині «Осторожному» передав боївкаря «Богдана» і дав для розповсюдження серед населення 1500 націоналістичних листівок.
«Богдан» в маршруті агентами «Осторожний» і «Сам-свой» був обеззброєний і переданий УМҐБ.
На зустрічі в жовтні 1949 року агентів «Осторожного», «Сам-свой», «Веселого» з керівниками оунівського підпілля в Городенківськім районі було встановлено, що «Сталевий» пішов зимувати в Карпати, інші також у зв’язку з переходом на зимівлю, мали намір перервати зв'язок. Почувши про це агенти-бойовики знищили підпільників, які прийшли на зв’язок. В результаті відкритого агентами «Осторожним», «Сам-свой» і «Веселим» вогню з автоматів убиті: референт Городенківського надрайонного проводу ОУН «Мирон», референт СБ Городенківського районного проводу ОУН - «Богун», кущовий провідник «Грізний» та його заступник «Хмара», господар квартири і розвідник ОУН Бучевський М. Г.
Такою ж провокативною роботою, під час якої виманювали на зв’язок підпільників та молодь заангажовану до роботи підпілля, займались в цей час «Гонтаренко» в Галицькому районі, «Віктор» на Станіславщині та в околицях Чорного лісу. Останні діяли в складі провокативних груп.
Наступним великим успіхом органів МҐБ стало арештування та вербування для співпраці окружного референта пропаганди Станіславського окружного проводу ОУН «Байденка» (Михайло Козака з Ганусівки) у лютому 1951 року з іменем якого пов’язана «чорна зрада», що призвела до знищення підпілля в Станіславській окрузі та частково на Калущині, а також вербування окружного референта СБ Коломийської округи «Кірова», «Клима» (Романа Тучака), який знищив підпілля Буковини та Коломийщини вцілому.
Підготували:
завідувач ІММ СБ Степан Лесів,
пров. науковець ІММ СБ Галина Лесів.
P.S.Стаття підготовлена на підставі матеріалів ДГА СБУ, спогадів колишніх підпільників, теренових звітів ОУН. Архівні матеріали публікуються вперше.
(Описати матеріал с.277-78 Т.83) – знищення Митаря
Матеріали представлені на нараді 24,25.04.1950 у Львові:313,314,
Керівники АБГ (офіцериУМҐБ) по Станіславській обл. – Радул, Шиманко, Нєстєріхін, Рєзнік. с.348
|
