До 23-ої річниці незалежності…
До 23-ої річниці незалежності…
“Ти одна і неподільна, Україно моя вільна!”, під такою назвою пройшли урочистості в Старому Угринові, присвячені 23-ій річниці незалежності України. Такого тривожного і разом з тим героїчного року історія нашої незалежності ще не знала. Події, що відбуваються в Україні вже майже десять місяців заставили кожного задуматись, відчути ціну власної самостійності, миру та спокою. Вони засвідчили, що українці готові життя своє віддати, щоб нарешті здобути таку омріяну незалежність. Скільки їх, тих, хто уже став минулим нової історії України? Чи готовий хтось зараз назвати кількість тих, хто вже не зможе повернутися до рідних і близьких? Наш обов’язок пам’ятати їх, пам’ятати події, які привели до таких масових жертв. Пам’ятати і шанувати.
На відміну від минулорічних святкувань, цьогорічне свято було затьмаренне тривожними подіями Майдану та Сходу, про що неодноразово було згадано учасниками заходу.
Розпочиналося святкування Богослужінням в каплиці “Покров Пресвятої Богородиці”, що на території меморіального комплексу, після чого всі присутні перейшли до пам’ятника Степану Бандері, де місцевий парох отець Ярослав Мельничук відправив панахиду за упокій родини Бандерів і всіх тих, хто в ці дні поклав своє життя на жертовник української незалежності. Пам’ять про них було вшановано хвилиною мовчання.
Пролунали акорди гімну і урочисту частину святкування було відкрито. Квіти до підніжжя пам’ятника поклали голова Калуської районної державної адміністрації Микола Йосипович Жовнір та заступник голови Калуської районної ради Михайло Михайлович Срібняк, начальник відділу освіти Любов Богданівна Зіник та Середньоугринівський сільський голова Микола Петрович Василів, які згодом звернулись до присутніх з вітальним словом.
Організатори свята, а це відділ освіти Калуської районної державної адміністрації, залучили до проведення свята учнів шкіл району, які своїм співом та декламуванням віршів вітали всіх присутніх. Звуковий супровід здійснив колектив Староугринівської ЗОШ в особі директора Володимира Степановича Бодика.
У кожному слові вірша, у кожній нотці пісні відчувався смуток, але ми повинні розуміти, що сьогодні ми всі є свідками великих перетворень, які відбуваються в нашій державі. Майдан став прямим виявом нашої демократії, а події на Сході ще раз доводять, що український народ неподільний і настав той час, коли раз і назавжди потрібно довести усім, що тільки українець є справжнім господарем на своїй землі.
Науковий співробітник музею
Любов Іванюк
|
