Для України важливо розуміти, як сформувалася Українська держава, що це не на пустому місці виникла складна багатостолітня історія. Так, існує багато радянських міфів про Бандеру та Шухевича, наразі українцям важливо знати історію, щоб правильно для себе визначити, хто герой, а хто ні. Про це новий голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив під час пресконференції, пише «УНН».
"Історія визвольних змагань, і боротьба за українську державність - вона зазнавала величезних ідеологічних впливів Радянського Союзу, починаючи від затирання, закінчуючи відвертою фальсифікацією історії і демонізацією людей, які боролися за незалежність України. Інститут національної пам’яті має проливати світло на ці питання і розвінчувати ці міфи", - зазначив він.
Дробович відмітив, що постаті Бандери і Шухевича дійсно викликають полярні оцінки в українському суспільстві, через це в Україні необхідно проводити діалог між громадянами.
"Разом з тим ми повинні розвивати та розуміти, що постаті Бандери і Шухевича дійсно викликають полярні оцінки в українському суспільстві. І як має на це реагувати Інститут національної пам’яті? Проводити діалог між громадянами. Мета якого дуже проста: щоб люди, які мають запитання до постатей цих людей отримували не пакет рекомендацій, чому це герої, центральні органи виконавчої влади не мають займатися розказуванням країні, хто у них герої. Це громадяни України визначать, хто у них герой, або відповідно уповноважений орган держави. Інститут національної пам’яті має розповідати, чому для одних громадян ці люди цінні, і в даному випадку мова йде про внесок в державотворення. Для України важливо розуміти, як сформувалася Українська держава, що це не на пустому місці виникла складна багатостолітня історія. Ці постаті - конкретний елемент цієї історії. Ми маємо розповісти, чому для багатьох людей в Україні цінні ці люди", - додав голова Інститут нацпам'яті.
Він відмітив, що людям необхідно розповісти, який внесок вони зробили для України.
"Треба розповісти, що 2 млн людей цінують їх, тому що вони зробили цей внесок, коли більшість населення сиділи спокійно на радянських кухнях, і не хотіло нічого робити проти Радянського Союзу, а в цей час в тюрмах, в підвалах застрілювали людей за інакодумство – ці люди піднялися зі зброєю. Хтось вступив в союз з нацистами, хто не вступив в союз, а просто сам по собі боровся і проти одного тоталітарного режиму, і проти іншого. Оце історія, яку потрібно знати. Люди самі зроблять оцінки, знаючи повноту інформації", - підсумував він.
