На Волині презентували історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА
Протяжність 64 км, 15 історичних пунктів, пішохідний та велосипедний формат проходження, маркування згідно міжнародних стандартів - саме такий вигляд має відкритий 8 лютого 2020 року в легендарному урочищі Вовчак історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА, повідомляє Українського інституту національної пам’яті .
Маршрут має назву «Вовчак: «Волинська Січ».
Проєкт був розроблений ГО «Волинська фундація» та туристичним клубом «Антар» за підтримки Українського інституту національної пам'яті. Саме Інститут сприяв виготовленню 20 тисяч буклетів із інформацією та мапою маршруту, вказівників та інформаційних стендів.
На відкритті ініціатор створення історико-краєзнавчого туристичного маршруту «Вовчак: «Волинська Січ» Павло Данильчук зазначив, що історія зародження і руху УПА на Волині насамперед цікава тим, що на прикладі діяльності повстанців виховується нація. Також Павло повідомив, що невдовзі буде викладено електронну версію маршруту з описом історичних пунктів та технічними характеристиками.
Начальник Управління популяризаційно-просвітницької роботи Українського інституту національної пам'яті Зоя Бойченко сказала: «Такі маршрути є надзвичайно важливі сьогодні, адже вони про нашу пам'ять, про наших героїв, про великі дні наших Визвольних змагань, а пам'ять і всі ці складові є потужною зброєю, що об'єднує і дає нам сили протистояти нині. І тому хочеться, щоб в урочище Вовчак приїжджало якомога більше людей, а ми, Український інститут національної пам'яті, підтримували і будемо підтримувати такі ініціативи надалі».
Директор меморіального комплексу «Вовчак», ініціатор відновлення комплексу Василь Мазурик розповів: «Село було знищене з лиця землі, радянська влада пройшлася по ньому тракторами і бульдозерами, вціліла лише частина сільського кладовища».
Після офіційної частини учасники заходу разом із організаторами взяли участь в оглядовій екскурсії урочищем та зокрема побачили місця, де були госпіталь, підстаршинська школа, цвинтар, а також хату, де народилася майбутня повстанка УПА.
Участь у заході взяли представники меморіального комплексу «Вовчак», Національного Альянсу, Українського інституту національної пам'яті, Центру національно-патріотичного виховання дітей та молоді у Луцьку, Волинського центру національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства, пластуни, місцеві жителі та ін.
Довідково:
Урочище Вовчак сьогодні знаходиться обабіч людських доріг, а в роки Другої світової війни село з однойменною назвою стало тим місцем, де, як потім почали співати у пісні, «там далеко на Волині родилась армія УПА».
Село було знищене радянською владою вщент. Навіть колишні повстанці, втрапивши сюди після війни, не зразу згадували, де і що тут стояло. Але людська пам’ять міцна, і з часом за кресленнями, які зробили старі вояки УПА, тут почали відновлювати базу повстанців. Навесні 1943 року у Вовчаку вже був загін з п’яти сотень вояків Української повстанської армії (УПА). Місце дислокації отримує назву «Січ».Тут був штаб, казарми, різноманітні майстерні, госпіталь, підстаршинська школа та інші виробничі підрозділи, необхідні для побуту і бойового вишколу повстанців. На території відновленої бази повстанців діє історичний комплекс «Вовчак. Волинська Січ», де проводять патріотичні табори, конкурси патріотичної пісні, сюди вже приїжджають багато екскурсантів.
Маршрут не обмежується лише урочищем Вовчак, що у Турійському районі, як і діяльність загонів УПА на Волині не обмежувалася лише цим регіоном. У селі Губин, як вказано у буклеті маршруту, була криївка (схрон) для повстанців, де вони переховувалися ще у 1949 році. Губинський ліс - місце таборування сотні УПА, яка входила до складу повстанської республіки “Січ». Окремі боївки повстанців вели збройну боротьбу у губинських лісах до початку 50-х років минулого століття. Повстанська база була у селі Озютичі, саме в Озютичі, як і у Вовчак почали збиратися перші добровольці майбутньої УПА. В околицях нині неіснуючого села Лежахів розташовувалася друга підстаршинська школа «Лісові чорти», в яку на вишкіл брали лише хлопців з освітою не менше семи класів гімназії. У селах Мочалки та Вербичне є братські могили повстанців.
Інформаційна довідка - Наталія Малімон, «День», Луцьк
Фотографії - Аліна Карбан та Антон Бугайчук
Більше світлин за лінком.
|
