Головна   Музей   Світлини   Статті   Контакти  
 
Назад Назад

На батьківщині командарма УПА відзначили його уродини

11 січня, у день 107 – ої річниці від дня народження Василя Кука на його малій батьківщині у селищі Красному Буського району на Львівщині  вшанували світлу пам’ять борця за незалежність України та помолилися на його могилі. В заходах узяли участь президент Літопису УПА Микола Посівнич, головний редактор офіційного видання ОУН(Б) в 1992-96 рр. Ярослав Сватко, голова РДА Олег Коваль, голова районної ради Богдан Глова, голова Красненської селищної ради Микола Чучман, депутат Львівської обласної ради Петро Жукровський ветерани РО Братства ОУН-УПА на чолі з головою організації Мар’яном Длугошем, громадськість селища та району, гості.

У Красненській бібліотеці відбулася година пам’яті «Життя, як виклик». В ході заходу його учасники мали можливість переглянули фільм – про життя останнього Головнокамандувача УПА Василя Кука. Микола Посівнич і Ярослав Сватко розповіли про особисті зустрічі з Василем Куком, непрості епізоди його життя.

Нагадаємо, що Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету.
З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН.
З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА.
З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА.
Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні.
До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного.
Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.

57788e80b803.png
2730496dd22a.png
52075fe686e3.png
Дата публікації: 13.01.2020   Кількість переглядів: 11713
Історико-меморіальний музей Степана Бандери
 
- Інформація про музей
- Степан Бандера
- Промова Степана Бандери
   
  Промова Степана Бандери  
 

Наша кнопка:

Історико-меморіальний музей Степана Бандери

 
  Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання  
Головна | Музей | Світлини | Статті | Контакти | Карта сайту
© 2024 Історико-меморіальний музей Степана Бандери