Відзначаємо чергову річницю з дня народження Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандери. Напевно немає сьогодні, в час війни за незалежність і соборність, більш звеличуваної і більш засуджуваної постаті в новітній українській історії, ніж Степан Бандера. В ці дні замислюємося, чому так є, чому в одних постать Провідника ОУН викликає захоплення і прагнення наслідувати, а в інших – панічний страх і ненависть.
Бандера є символом. Символом безкомпромісної, послідовної, тривалої і організованої революційної боротьби за ідеали власної державності, за волю і владу української нації, за її розвиток, добробут і зміцнення, за соціальну справедливість і національну свободу, за історичну правду, за волю народів і людини. За ці ідеали він пожертвував найдорожчим – власною свободою і власним життям. «Нашим природнім середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя – боротьба. В боротьбі у нас виробилася і загартувалася незамінима постава борця-революціонера».
Бандера є виразним і надійним орієнтиром. Орієнтиром спротиву чужоземним окупантам насамперед власними силами і орієнтиром широкого розгортання боротьби і закріплення та розбудови національної державності. Знаково, що «Бандера» перекладається як «прапор», а прапор – це саме символ і орієнтир.
Кажуть, що постать Бандери «роз’єднує, розділяє». І це правда. Бандера роз’єднує і розділяє правду від брехні, добро від зла, залізо від іржі, зерно від полови, патріотів-державників від зрадників-угодовців.
Кажуть, що Бандера «суперечливий». І це правда. І в цій «суперечливості» немає нічого суперечливого. Бандера суперечить і заперечує двоєдушність, угодовство, байдужість, лукавство, малоросійське капітулянтство і провансальське хуторянство. І саме цим він страшний ворогам України.
Кажуть, що Бандера не актуальний, що сьогодні «новими, современними вогнями», принесеними «з чужого поля» слід освітлювати дорогу для «народів України». Це неправда. «Современні вогні» непротивенства імперському агресору, прощення вбивць і зрадників, безборонності, наївного розрахунку на «добру волю і милосердя» сильних світу цього, химерного «порозуміння і згоди» з загарбниками і терористами є «болотяними вогнями», і нікуди, окрім болота, вони нас не приведуть.
Сьогодні багато хто намагається фальшувати, ревізувати, «модернізувати», «демократизувати», пристосовувати до чужинецьких вимог чи уявлень основоположні ідеї українського націоналізму з кон’юнктурних мотивів. Бандера попереджав, що «основні ідеї мусять бути чинником сталим, незмінним. Якщо почати їх міняти, застосовувати за тактичними міркуваннями до настанови різнорідних елементів, тоді ці ідеї відразу втрачають свою пориваючу силу, а революційний рух розгублюється і заникає». Адже «вірність ідеї українського націоналізму – це найбільша сила української визвольної революції…»
Саме сьогодні, як ніколи, актуалізується і неспотворена постать Степана Бандери як борця і Провідника національно-визвольної боротьби, і його непроминуща творча спадщина як її теоретика й ідеолога.
«Наша визвольна концепція, ідеологія і програма українського націоналізму мусять чітко відбивати найістотніші прагнення українського народу, в найістотнішій формі, без сторонніх і ворожих сугестій і викривлень, а одночасно формувати національно-політичну свідомість», – наголошував Бандера.
Актуальних цитат з об’ємної теоретичної спадщини-заповіту Степана Бандери можна навести дуже багато, його праці треба вивчати і осмислювати, творчо застосовувати в сучасних обставинах. В цих працях перед нами відкривається справжній Бандера і його ідеалістичний світогляд та націоналістична політична програма.
Організація Українських Націоналістів (бандерівців), вітаючи українців з Днем народження Провідника, виступає з ініціативою перевидання збірника творів Степана Бандери і закликає підтримати його вихід друком. Вихід його творчої спадщини стане гідним вшануванням Бандери і значним внеском у справу боротьби за соборну, суверенну, українську Україну.
Слава Україні! Героям слава!
Стефан Романів, Голова ОУН (б)
28. 12. 2019 р. |
